Не погасити пам’яті вогонь

Час невблаганний. Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам’ять назавжди залишається з нами. Як можна забути, що без стихії, без засухи, без війни в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав життя у мільонів людей?

   Разом з читачами учнями  СШ №121 та гімназії №3, студентами    дніпропетровського технікуму зварювання та електроніки імені Є.О. Патона фахівці бібліотеки запалили свічу
пам’яті по жертвам голодомору 1932 - 33 р.р. Діти почули розповідь про «чорні дошки», про те що у 2006 - 2007 роках були розсекречені матеріали Галузевого державного архіву Служби Безпеки України, що до теми голодомору  неодноразово зверталися письменники української діаспори. А на зустріч з читачами - учнями Дніпропетровського  ліцею інформаційних технологій  до бібліотеки завітала  дніпропетровська дитяча письменниця Еліна Заржицька і презентувала свою книгу «Три сходинки голодомору». Вона перший автор в українському художньому слові, який подивився на жахіття голодомору очами підлітків. Наприкінці зустрічі автор подарувала свою книгу ліцеїстам.

Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви,

І розгнуздана Пам'ять малює Історії слід...

Тільки ті Колоски – Життєдайного Виміру Витвір,

Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.
                                                                                            Ігор Яворський