Християни цілого світу сьогодні святкують Великдень. Слав’янські народні гуляння на паску, з хороводами, іграми, гойдалками тривали в різних місцевостях від одного дня до двох-трьох тижнів і називалися Червона Гірка.
Під народну музику люди водять величезний
хоровод - «коло» в Болгарії, «Варош» або «Народні Сабор» в Сербії, «таферіч» у
Боснії.
У Болгарії сотні виготовлених перед паскою великих і маленьких глиняних
горщиків оздоблених добрими побажаннями скидають з верхніх поверхів на
відзначення пасхальної перемоги над злом. Будь-який перехожий може взяти черепок
від розбитого горщика на щастя.
У слав’янських народів та Сербії крашанками «христосуються» - розбиваючи по черзі різні кінці, так само як люди христосуються тричі в щоки. Діти влаштовують «покотушки» - у кого яйце далі покотиться.
Великоднє фарбоване яйце в слав’янській культурі означало нове життя, відродження. Великодні яйця слав’яни катали по землі, щоб вона була родючою. Яйце клали в праву руку померлим на Великдень людям, фарбовані яйця берегли протягом року, щоб використовувати як захист будинку від пожежі і посіви від паразитів.
У деяких країнах Європи та Північної Америки існує звичай вранці Великодня ховати великодні яйця. Діти прокинувшись вранці, тут же починають обшукувати весь будинок у пошуках яєць. У результаті пошуків малюки виявляють «гніздо» пасхального кролика з безліччю різнобарвних яєць.
Великодній заєць як символ родючості і багатства став символом Великодня в Німеччині з XVI століття і з тих пір розповсюдився по всьому світу. У вигляді зайчиків роблять іграшки та солодощі, а також сувеніри.
Задовго перед Великоднем на головних площах європейських міст відкриваються Пасхальні ярмарки, де можна купити речі, зроблені своїми руками. Мости і фонтани прикрашаються зеленню і різнокольоровими яйцями, символізуючи Пасхальні струмки - Оновлення та Весну Радості. У багатьох двориках можна побачити кущі і дерева, прикрашені яйцями і різними персонажами, на кшталт Різдвяної ялинки.
У слав’янських народів та Сербії крашанками «христосуються» - розбиваючи по черзі різні кінці, так само як люди христосуються тричі в щоки. Діти влаштовують «покотушки» - у кого яйце далі покотиться.
Великоднє фарбоване яйце в слав’янській культурі означало нове життя, відродження. Великодні яйця слав’яни катали по землі, щоб вона була родючою. Яйце клали в праву руку померлим на Великдень людям, фарбовані яйця берегли протягом року, щоб використовувати як захист будинку від пожежі і посіви від паразитів.
У деяких країнах Європи та Північної Америки існує звичай вранці Великодня ховати великодні яйця. Діти прокинувшись вранці, тут же починають обшукувати весь будинок у пошуках яєць. У результаті пошуків малюки виявляють «гніздо» пасхального кролика з безліччю різнобарвних яєць.
Великодній заєць як символ родючості і багатства став символом Великодня в Німеччині з XVI століття і з тих пір розповсюдився по всьому світу. У вигляді зайчиків роблять іграшки та солодощі, а також сувеніри.
Задовго перед Великоднем на головних площах європейських міст відкриваються Пасхальні ярмарки, де можна купити речі, зроблені своїми руками. Мости і фонтани прикрашаються зеленню і різнокольоровими яйцями, символізуючи Пасхальні струмки - Оновлення та Весну Радості. У багатьох двориках можна побачити кущі і дерева, прикрашені яйцями і різними персонажами, на кшталт Різдвяної ялинки.
В Україні у Великодній понеділок хлопці обливають дівчат водою, дівчата
«відплачують» у вівторок.
ХРИСТОС
ВОСКРЕС
Христос
воскрес! Радійте, діти,
Біжіть
у поле, у садок,
Збирайте
зіллячко і квіти,
Кладіть
на Божий Хрест вінок!
Нехай
бринять і пахнуть квіти,
Нехай
почує Божий рай,
Як на
землі радіють діти
І
звеселяють рідний край.
На вас
погляне Божа Мати,
Радіючи
з святих небес...
Збирайтесь,
діти, ну ж співати:
Христос
воскрес! Христос воскрес!
Л. Глібов
Немає коментарів:
Дописати коментар